фея
ФЕЯ, ї, ж. У міфології деяких західноєвропейських народів - істота жіночої статі (звичайно доброзичлива), здатна творити чудеса; чарівниця. Привиджується мені, ніби феї, побравшись за руки, легко пливуть в місячному сяйві понад водою (Н.-Лев., III, 1956, 312); - Не варто журитися тим, коханий Трістане! Хрещеная мати моя мені те достане. Бо мати хрещена моя, то фея Моргана (Л. Укр., І, 1951, 411); Добрі феї ранками миють сніжно-білі свої шати (Хотк., II, 1966, 305); *Образно. Слова - полова, Але огонь в одежі слова - Безсмертна, чудотворна фея, Правдива іскра Прометея (Фр., XI, 1952, 240); *У порівн. І будеш в сяйві ти, Як фея, як царівна, Кудись у казку йти, Чудовій казці рівна (Олесь, Вибр., 1958, 151); // перен. Про жінку, яка чарує своєю грацією, красою і т. ін., яка робить добро, приносить щастя тощо. [Бжостовський:] Не кидайте ж мене .., моя люба дівчино... Будьте моєю назавжди, моя мила фея гіркого мигдалю... (Коч., І, 1956, 112); - Ваша добра фея має рацію, коли клопочеться за вас (Кач., II, 1958, 330).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фея | феї |
Родовий | феї | фей |
Давальний | феї | феям |
Знахідний | фею | фей |
Орудний | феєю | феями |
Місцевий | на/у феї | на/у феях |
Кличний | феє | феї |