флажолет
ФЛАЖОЛЕТ, ч. 1. род. а. Старовинний музичний духовий інструмент на зразок флейти.
2. род. у. М'який звук свистячого тембру, який одержують на струнних музичних інструментах легким доторканням пальця до певних точок струни. Контрастною [у IV симфонії Б. Лятошинського] є поява ліричної, задумливої теми - соло англійського ріжка, м'який оксамитовий тембр якого гарно виділяється на фоні флажолетів розділених на дев'ять партій скрипок (Мист., 5, 1965, 10); Досить легко на бандурі виконувати октавний флажолет (ізольоване звучання гармонійного призвука) (Укр. нар. муз. інстр., 1967, 95).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | флажолет | флажолети |
Родовий | флажолету | флажолетів |
Давальний | флажолетові, флажолету | флажолетам |
Знахідний | флажолет | флажолети |
Орудний | флажолетом | флажолетами |
Місцевий | на/у флажолеті | на/у флажолетах |
Кличний | флажолете | флажолети |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | флажолет | флажолети |
Родовий | флажолета | флажолетів |
Давальний | флажолетові, флажолету | флажолетам |
Знахідний | флажолет | флажолети |
Орудний | флажолетом | флажолетами |
Місцевий | на/у флажолеті | на/у флажолетах |
Кличний | флажолете | флажолети |