форт
ФОРТ, у, ч. Окреме замкнуте укріплення (постійне або тимчасове), одиничне або як складова частина зовнішньої лінії оборонних споруджень фортеці та укріпленого району. Недурно говорив їй Петро, що з моря не промкнутися у Босфор, хіба що висісти десь осторонь та обійти його форти (Тулуб, Людолови, II, 1957, 231); У вікнах морського музею Бухти розливи ясні, І видно, - підвівся за нею Малахів курган вдалині. І форт, що стоїть на сторожі При виході в море сто літ (Нагн., Зустрічі.., 1955, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | форт | форти |
Родовий | форту | фортів |
Давальний | фортові, форту | фортам |
Знахідний | форт | форти |
Орудний | фортом | фортами |
Місцевий | на/у форту | на/у фортах |
Кличний | форте | форти |