фортифікація
ФОРТИФІКАЦІЯ, ї, ж. 1. Військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження. - Фуль - великий теоретик і знавець фортифікації... В його планах все було передбачено... Так він мене запевняв (Кочура, Зол. грамота, 1960, 75).
2. Галузь військово-інженерної справи, що розробляє конструкції та способи будівництва військових споруд, оборонних укріплень. Колись завод був маленький. Виготовлені тут гармати стоять у музеї фортифікації в Ленінграді (Ком. Укр., 7, 1968, 37).
3. Зведення укріплень, оборонних споруд. Мистецтво фортифікації; // Укріплення, оборонна споруда. Нові фортифікації.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фортифікація | фортифікації |
Родовий | фортифікації | фортифікацій |
Давальний | фортифікації | фортифікаціям |
Знахідний | фортифікацію | фортифікації |
Орудний | фортифікацією | фортифікаціями |
Місцевий | на/у фортифікації | на/у фортифікаціях |
Кличний | фортифікаціє | фортифікації |