форштевень
ФОРШТЕВЕНЬ, вня, ч., мор. Крайня носова частина судна, носовий брус, що є продовженням кіля. Тесляр теше дуба й бука з - захватом. Стовбури цих дерев підуть на зміцнення кіля й форштевня (Ю. Янов., II, 1958, 140); Крейсер сів кормою глибоко в воду, одночасно піднявшись угору форштевнем (Трубл., Шхуна.., 1940, 127); - В носовій каюті біля форштевня протікає (Довж., Зач. Десна, 1957, 448).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | форштевень | форштевні |
Родовий | форштевня | форштевнів |
Давальний | форштевневі, форштевню | форштевням |
Знахідний | форштевень | форштевні |
Орудний | форштевнем | форштевнями |
Місцевий | на/у форштевні | на/у форштевнях |
Кличний | форштевню | форштевні |