фунікулер
ФУНІКУЛЕР, а, ч. Залізниця з канатною тягою для перевезення пасажирів на крутих підйомах і спусках. По обіді їду купатися, це доволі далеко і тим невигідно, бо доведеться підніматися на острів фунікулером (Коцюб., III, 1956, 327); Вона тихо пройшла Площу Богдана, подивилась здалека на Софійський собор з його химерними старити банями, потім пройшла сквером, повз фунікулер (Коп., Земля.., 1957, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фунікулер | фунікулери |
Родовий | фунікулера | фунікулерів |
Давальний | фунікулерові, фунікулеру | фунікулерам |
Знахідний | фунікулер | фунікулери |
Орудний | фунікулером | фунікулерами |
Місцевий | на/у фунікулері | на/у фунікулерах |
Кличний | фунікулере | фунікулери |