фіалкові
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фіалкові | |
Родовий | фіалкових | |
Давальний | фіалковим | |
Знахідний | фіалкові | |
Орудний | фіалковими | |
Місцевий | на/у фіалкових | |
Кличний | фіалкові |
фіалковий
ФІАЛКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до фіалка. Фіалковий запах.
2. Кольору фіалки; фіолетовий. А тая жінка в фіалковій сукні.. була колись вродлива, Мов квітка гарна, любая Марія! (Л. Укр., IV, 1954, 117); Вечори падали на Дніпро з усієї сили, вечори фіалкові, вечори смоляні (Ю. Янов., II, 1958, 197); Стояв невеличкий селянський коник з веселими фіалковими очима (Стельмах, II, 1962, 236).
3. у знач. ім. фіалкові, вих, мн. Родина рослин, до якої належать різні фіалки.
◇ Фіалковий корінь - кореневище деяких видів рослин із роду ірису, що містить ефірну олію.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фіалковий | фіалкова | фіалкове | фіалкові |
Родовий | фіалкового | фіалкової | фіалкового | фіалкових |
Давальний | фіалковому | фіалковій | фіалковому | фіалковим |
Знахідний | фіалковий, фіалкового | фіалкову | фіалкове | фіалкові, фіалкових |
Орудний | фіалковим | фіалковою | фіалковим | фіалковими |
Місцевий | на/у фіалковому, фіалковім | на/у фіалковій | на/у фіалковому, фіалковім | на/у фіалкових |