хазяйчин
ХАЗЯЙЧИН, а, е. Прикм. до хазяйка; належний хазяйці. В кімнату вскочила хазяйчина куховарка, сільська молодиця, й подала лист (Н.-Лев., IV, 1956, 329); Маленька господиня знайшла десь капусти, сала й увесь хазяйчин надібок і почала поратися як справжня хазяйка (Гр., І, 1963, 279); На хвилину хазяйчині гостро-серйозні очі поблякли, а потім блиснули росинками сліз (Досв., Вибр., 1959, 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хазяйчин | хазяйчина | хазяйчине | хазяйчині |
Родовий | хазяйчиного | хазяйчиної | хазяйчиного | хазяйчиних |
Давальний | хазяйчиному | хазяйчиній | хазяйчиному | хазяйчиним |
Знахідний | хазяйчин, хазяйчиного | хазяйчину | хазяйчине | хазяйчині, хазяйчиних |
Орудний | хазяйчиним | хазяйчиною | хазяйчиним | хазяйчиними |
Місцевий | на/у хазяйчиному, хазяйчинім | на/у хазяйчиній | на/у хазяйчиному, хазяйчинім | на/у хазяйчиних |