халяндра
ХАЛЯНДРА, и, ж. Старовинний циганський танець. У вікон школярі співали, Халяндри циганки скакали (Котл., І, 1952, 92); Циганчата танцюють халяндри та кричать не своїм голосом (Кв.-Осн., II, 1956, 14).
◇ Будеш [у мене] скакати (танцювати) [циганської] халяндри; Поскачеш (потанцюєш) [у мене, у нас] [циганської] халяндри - уживається як погроза кому-небудь. - Потривай же, свекрухо! - говорила голосно Мотря сама до себе, розвішуючи сорочки по тину, - будеш ти в мене циганської халяндри скакати, а не я в тебе (Н.-Лев., II, 1956, 288); «Тепер ти, голубчику.., потанцюєш і поскачеш у мене циганської халяндри», звертався [Терентій] в думках до Романа (Стельмах, Хліб.., 1959, 473).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | халяндра | халяндри |
Родовий | халяндри | халяндр |
Давальний | халяндрі | халяндрам |
Знахідний | халяндру | халяндри |
Орудний | халяндрою | халяндрами |
Місцевий | на/у халяндрі | на/у халяндрах |
Кличний | халяндро | халяндри |