хвацтво
ХВАЦТВО, а, с., розм. Молодецтво, спритність. - Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва (Донч., V, 1957, 470).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хвацтво | хвацтва |
Родовий | хвацтва | хвацтв |
Давальний | хвацтву | хвацтвам |
Знахідний | хвацтво | хвацтва |
Орудний | хвацтвом | хвацтвами |
Місцевий | на/у хвацтві | на/у хвацтвах |
Кличний | хвацтво | хвацтва |