хирлявий
ХИРЛЯВИЙ, а, е. Те саме, що хирний. Ще вранці на партійно-комсомольських зборах він був якийсь збляклий і начебто кволий, хирлявий після перенесеної хвороби. Тепер же він ступав пругко, бадьоро (Гончар, III, 1959, 103); Згадав, як він захопився літературою нового життя та як учив елементарної грамоти свою хирляву небіжку-дружину... (Досв., Вибр., 1959, 16); За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім з обмотаною рушником шиєю, хрипів, повиснувши на чепігах (Тют., Вир, 1964, 10); Теля було - шкода дивитись.. Мізерне, хирляве, сліпе на одне око (Донч., VI, 1957, 143); Семен Микитович квапливо увійшов у свою кімнату, затінену хирлявою зеленню хатніх рослин (Коп., Вибр., 1948, 163); За вікном тихо шуміли хирляві, посаджені весною, а тому передчасно пожовклі липи (Збан., Курил. о-ви, 1963, 111); // у знач. ім. хирляві, вих, мн. Фізично немічні, безсилі люди. - Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають, наче мухи восени (Стельмах, Хліб.., 1959, 381); // Який перебуває в стані занепаду. Ще донедавна містечко виглядало хирлявим тимчасовим селищем, закинутим долею, серед якого височіло над низькими будівлями кілька пошарпаних кам'яниць (Досв., Вибр., 1959, 297); // Слабкий, ледве помітний. З комина сотався вгору хирлявий димок, мабуть, господиня готувала на обід (Гуц., З горіха.., 1967, 49).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | хирлявий | хирлява | хирляве | хирляві |
Родовий | хирлявого | хирлявої | хирлявого | хирлявих |
Давальний | хирлявому | хирлявій | хирлявому | хирлявим |
Знахідний | хирлявий, хирлявого | хирляву | хирляве | хирляві, хирлявих |
Орудний | хирлявим | хирлявою | хирлявим | хирлявими |
Місцевий | на/у хирлявому, хирлявім | на/у хирлявій | на/у хирлявому, хирлявім | на/у хирлявих |