хлівчик
ХЛІВЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хлів. - Яєчка були б, та й сало наросло б, і курятинка. Горе тільки, що ніде. Якби хлівчик... (Коцюба, Нові береги, 1959, 256); Біля хлівчиків то тут, то там рилися поросята, греблися кури (Хор., Ковила, 1960, 14); Як вийдеш з хати, вибіжиш за хлівчик, а перед тобою широка долина, річечка без назви (Збан., Сеспель, 1961, 99).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хлівчик | хлівчики |
Родовий | хлівчика | хлівчиків |
Давальний | хлівчикові, хлівчику | хлівчикам |
Знахідний | хлівчик | хлівчики |
Орудний | хлівчиком | хлівчиками |
Місцевий | на/у хлівчику | на/у хлівчиках |
Кличний | хлівчику | хлівчики |