ходульний
ХОДУЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ходулі 1.
2. перен. Позбавлений оригінальності, природності, бундючний і разом з тим банальний. Поганий той актор, який «пересолює і переперчує», який малює роль одною якою-небудь фарбою. Це неминуче призводить до штампу, до створення мертвої ходульної соціальної маски (З глибин душі, 1959, 58); Треба показувати [в літературі] не вигаданих, ходульних, якихось не схожих на тисячі людей ідеалістичних сухарів і не якусь пересічну величину сіренької людини, а великих «малих людей» з народу (Вітч., 8, 1958, 138); Єдина крапля правди про те, що пильщики стомлюються, коли пиляють, та ще важкими паралельними пилами, довела, що весь мій нарис був ходульним (Донч., VI, 1957, 632).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ходульний | ходульна | ходульне | ходульні |
Родовий | ходульного | ходульної | ходульного | ходульних |
Давальний | ходульному | ходульній | ходульному | ходульним |
Знахідний | ходульний, ходульного | ходульну | ходульне | ходульні, ходульних |
Орудний | ходульним | ходульною | ходульним | ходульними |
Місцевий | на/у ходульному, ходульнім | на/у ходульній | на/у ходульному, ходульнім | на/у ходульних |