худорлявий
ХУДОРЛЯВИЙ, а, е. Трохи худий; сухорлявий. Дорко глянув і побачив худорляву жінку, убрану в яскраву сукню (Мак., Вибр., 1954, 21); Онисько хотів щось сказати, але тут до хати зайшов коваль Архип, худорлявий на вигляд чоловік середніх років, сутулий і неповороткий (Кочура, Зол. грамота, 1960, 39); Андрій був хлопець довгий, худорлявий, він нагадував Юркові кишеньковий ножик (Донч., IV, 1957, 289); *Образно. А минуле? Обабіч дороги спливає воно. Худорляві березки зелені вершини зігнули І на берег перелісу переливають вино (Перв., І, 1958, 106); // З позбавленими жиру м'язами (про частини тіла). Почав він захоплено, палко, притискуючи руки до вузьких, худорлявих грудей (Тулуб, Людолови, І, 1957, 45); Шумаков обняв Штукаренка і весело поляскав його по худорлявих плечах (Голов., Тополя.., 1965, 194); «Хто він може бути, цей юнак? - думав Тарас Волошко..- Може, студент? У нього і обличчя таке, як буває у студентів - худорляве, бліде, видно, зрідка бачить сонце» (Ткач, Плем'я.., 1961, 143); // у знач. ім. худорлявий, вого, ч. Худа, сухорлява людина. Славко слабенької комплекції. А яке це має значення для дипломата? На худорлявому краще лежатиме фрак,- посміхнувся мимохіть, забувши, що він не сам (Вільде, III, 1968, 23).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | худорлявий | худорлява | худорляве | худорляві |
Родовий | худорлявого | худорлявої | худорлявого | худорлявих |
Давальний | худорлявому | худорлявій | худорлявому | худорлявим |
Знахідний | худорлявий, худорлявого | худорляву | худорляве | худорляві, худорлявих |
Орудний | худорлявим | худорлявою | худорлявим | худорлявими |
Місцевий | на/у худорлявому, худорлявім | на/у худорлявій | на/у худорлявому, худорлявім | на/у худорлявих |