цвенькнути
ЦВЕНЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до цвенькати. - Та наші пани,- промовив о. Мойсей,- таки догоджають батюшкам, хто вміє кільки [кілька] слів цвенькнути по-польській [по-польськи] (Н.-Лев., I, 1956, 125); - Хто це вам таке цвенькнув? - блиснула зухвалими очима Наталка і засміялась (Коп., Сусіди, 1955, 11).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвенькну | цвенькнемо |
2 особа | цвенькнеш | цвенькнете |
3 особа | цвенькне | цвенькнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цвенькнув | цвенькнули |
Жіночий рід | цвенькнула | |
Середній рід | цвенькнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цвенькнімо | |
2 особа | цвенькни | цвенькніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | цвенькнувши |