церемонитися
ЦЕРЕМОНИТИСЯ, нюся, нишся, недок. 1. Бути церемонним (у 1 знач.), вести себе церемонно. Навіть Катюша сердиться, бо вона не любить свисту, а церемониться сказати, щоб не свистали (Л. Укр., V, 1956, 219); Ченці спершу трохи церемонились, прикривали зверху долонями стакани, одмагались, вважаючи ром за гріх (Н.-Лев., III, 1956, 376); - Сідайте ж, пане Славку, не церемоньтеся (Март., Тв., 1954, 346).
2. з ким - чим і без додатка. Виявляти педантичне піклування про дотримання пристойності, зайву делікатність. Ржепа остався над Дністром, а Свідер не церемонився довго з незнайомим, тільки казав йому йти поперед себе (Мак., Вибр., 1954, 332); Образа була розрахована на те, щоб приголомшити Болера. Хай він зрозуміє, що тепер з ним ніхто не буде церемонитися (Собко, Запорука.., 1952, 239 );Лікар не вважав за потрібне церемонитися з молодим батьком і попросив не порушувати в палаті спокою (Чорн., Потік.., 1956,52); Химка вже знала, що має справу з зоотехніком, але це її не стримувало. Криклива й лайлива, вона не церемонилася ні з ким (Добр., Тече річка.., 1961, 30).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | церемонюся | церемонимося |
2 особа | церемонишся | церемонитеся |
3 особа | церемониться | церемоняться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | церемонитимуся | церемонитимемося |
2 особа | церемонитимешся | церемонитиметеся |
3 особа | церемонитиметься | церемонитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | церемонився | церемонилися |
Жіночий рід | церемонилася | |
Середній рід | церемонилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | церемоньмося | |
2 особа | церемонься | церемоньтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | церемонячись | |
Минулий час | церемонившись |