цикада
ЦИКАДА, и, ж. 1. Те саме, що цикадка. Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в'яне, жовкне... Спів цикади дзвінкий перейшов в тихий свист - хутко вмовкне... (Л. Укр., І, 1951, 229); Несамовито цокотіли цикади (Донч., II, 1956, 127); *У порівн. - Іду на аеродром... Тихо, всі в розгоні, лише де-не-де літаки, як цикади, дрімають по степу (Гончар, Тронка, 1963, 72).
2. мн. цикади, ад. Те саме, що цикадкові. Цикади- стародавні жителі Землі. Ці комахи існували вже 275 мільйонів років тому (Веч. Київ,10.II 1969, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цикада | цикади |
Родовий | цикади | цикад |
Давальний | цикаді | цикадам |
Знахідний | цикаду | цикад |
Орудний | цикадою | цикадами |
Місцевий | на/у цикаді | на/у цикадах |
Кличний | цикадо | цикади |