цимбаліст
ЦИМБАЛІСТ, а, ч. Музикант, що грає на цимбалах. В центрі Мушатешті - натовп людей. Двоє мандрівних цимбалістів, розташувавшись просто на землі, вправно видзвонюють на струнах, і послухати їх вибігло і старе й мале (Чаб., Балкан. весна, 1960, 222); *Образно. Десь у гущавині, сховавшись у тіні велетня-листка, у срібні струни вдарив невидимий цимбаліст (Вас., І, 1959, 329).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цимбаліст | цимбалісти |
Родовий | цимбаліста | цимбалістів |
Давальний | цимбалістові, цимбалісту | цимбалістам |
Знахідний | цимбаліста | цимбалістів |
Орудний | цимбалістом | цимбалістами |
Місцевий | на/у цимбалісті, цимбалістові | на/у цимбалістах |
Кличний | цимбалісте | цимбалісти |