цурпалля
ЦУРПАЛЛЯ, я, с. Збірн. до цурпалок. Витяг [Омелян] звідтіль цурпалля від сопілки, подарованої в дальню дорогу дідом Варфоломеєм Кописткою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 575); З станції Зарудинці.. летіли снаряди і розривались на городах, дворах і на вигоні коло церкви. В хліві Кирила Кухти рознесло телицю, а цурпалля крокв аж за ворота викинуло (Іщук, Вербівчани, 1961, 307); *У порівн. Такі руки - великі незграбні, аж чорні від землі та сонця, були і в Кадукової матері. Коли вона прала білизну, з-під білого шумовиння в кориті вони виринали, як сухе обпалене цурпалля (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 1291.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цурпалля | |
Родовий | цурпалля | |
Давальний | цурпаллю | |
Знахідний | цурпалля | |
Орудний | цурпаллям | |
Місцевий | на/у цурпаллі | |
Кличний | цурпалля |