цькування
ЦЬКУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. цькувати. [Голоси:] А де ж пантера? - Он же, там сидить, мов кіт, напроти варвара... Гиджа!.. (Регіт, тупання, цькування ) (Л. Укр., II, 1951, 541); Цькування Дмитра швидко перетворилося на спорт. Воно приносило садистам справжню насолоду (Коз., Гарячі руки, 1960, 71).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цькування | цькування |
Родовий | цькування | цькувань |
Давальний | цькуванню | цькуванням |
Знахідний | цькування | цькування |
Орудний | цькуванням | цькуваннями |
Місцевий | на/у цькуванні | на/у цькуваннях |
Кличний | цькування | цькування |