черес
ЧЕРЕС, а, ч. Старовинний широкий шкіряний пояс, зшитий уздовж з двох складених разом ременів так, що мав усередині порожнину для грошей та інших
цінних речей. Грошей у його було до чорта: повнісінький черес, туго набитий дукатами (Стор., І, 1957, 99); Василь витягнув лист з череса, подав школяреві, а сей взяв читати (Стеф., І, 1949, 07); Сагайдачний помацав у чересі й витягнув гарну турецьку люльку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 59).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | черес | череси |
Родовий | череса | чересів |
Давальний | чересові, чересу | чересам |
Знахідний | черес | череси |
Орудний | чересом | чересами |
Місцевий | на/у чересі | на/у чересах |
Кличний | чересе | череси |