чорноголовець
ЧОРНОГОЛОВЕЦЬ, вця, ч. (перев. мн. чорноголовці, ів), заст. Чорнобривець (див. чорнобривець3). Були тепер у неї [Мотрі] й чоботи добрі чорноголовці, плахти й дерги дорогі (Мирний, II, 1954, 250).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чорноголовець | чорноголовці |
Родовий | чорноголовця | чорноголовців |
Давальний | чорноголовцеві, чорноголовцю | чорноголовцям |
Знахідний | чорноголовець | чорноголовці |
Орудний | чорноголовцем | чорноголовцями |
Місцевий | на/у чорноголовці | на/у чорноголовцях |
Кличний | чорноголовцю | чорноголовці |