чушка
ЧУШКА, и, ж. 1. розм., рідко. Те саме, що свиня 1,2. Татари споживали конину й баранину. Як правовірні магометани, вони ніколи не вживали свинини, а тому ненавиділи чушок (Панч, Гомон. Україна, 1954, 125); *У порівн.- Три дні будуть п'яні й лежатимуть, як чушки (Тулуб, В степу.., 1964, 208).
2. мет. Металевий злиток, видовжений брусок, виготовлений способом виливання; свинка. Автоматичний укладальник виконує кілька операцій: перевертає гарячі алюмінієві чушки, транспортує їх на стелажі (Веч. Київ, 10.VІІ 1957, 1); Він завжди оглядав першу чушку з плавки нової печі (Рудь, Гомін.., 1959, 4); В Німеччині чавун охрестили "сирим залізом", з Англії - "свинячим залізом" (звідси поширилась і сучасна назва виливок: "чушка", "свинка" ) (Знання.., 6, 1971, 15).
3. етн., діал. Старовинний жіночий головний убір у формі шапочки, різновид очіпка. - І мати моя носила очіпок на голові і я зав'язуватимусь в чушку вже й до смерті (Н.-Лев., І, 1956, 192).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чушка | чушки |
Родовий | чушки | чушок |
Давальний | чушці | чушкам |
Знахідний | чушку | чушки, чушок |
Орудний | чушкою | чушками |
Місцевий | на/у чушці | на/у чушках |
Кличний | чушко | чушки |