шаблюка
ШАБЛЮКА, и, ж. Збільш. до шабля 1. Шаблюку мав [Палій] у сажень довжиною, і важила вона пуд (Укр.. казки, легенди.., 1957, 246); Чутно було, як бряжчали в бояр шаблюки на золотих ланцюгах коло пояса (П. Куліш, Вибр., 1969, 168); *Образно. Вогонь викрешує хмарина-криця, І срібна крапля в відблисках іскриться На вигнутій шаблюці рогози (Дор., Тобі, народе.., 1959, 73); *У порівн. З-під важких плит червоного граніту сходів вириваються дві вигнуті чеченською шаблюкою доріжки (Кол., На фронті.., 1959, 71).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шаблюка | шаблюки |
Родовий | шаблюки | шаблюк |
Давальний | шаблюці | шаблюкам |
Знахідний | шаблюку | шаблюки |
Орудний | шаблюкою | шаблюками |
Місцевий | на/у шаблюці | на/у шаблюках |
Кличний | шаблюко | шаблюки |