шамкий
ШАМКИЙ1, а, е, розм. Який видає шарудливі, шелесткі звуки. Часом вона помічала, що низом, поміж комишами, щось проскакувало, а шамкий сухий лист очерету тоді тріщав (Коцюб., І, 1955, 363).
ШАМКИЙ2, а, е, діал. Швидкий, меткий, спритний. Шамкий у роботі (Сл. Гр.); Дівчина в неї була хороша, як квітка.. Шамка, легка, станом струнка, волосом чорнява (Вовчок, І, 1955, 261).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шамкий | шамка | шамке | шамкі |
Родовий | шамкого | шамкої | шамкого | шамких |
Давальний | шамкому | шамкій | шамкому | шамким |
Знахідний | шамкий, шамкого | шамку | шамке | шамкі, шамких |
Орудний | шамким | шамкою | шамким | шамкими |
Місцевий | на/у шамкому, шамкім | на/у шамкій | на/у шамкому, шамкім | на/у шамких |