шапкування
ШАПКУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шапкувати. Романик добре впізнав Ольгу. Не привітався ж просто тому, що взагалі не визнає таких міщанських формальностей, як шапкування перед прекрасним полом (Вільде, Сестри.., 1958, 464); - Може б, ми комусь іншому і не сказали, а тобі скажемо. Ти - людина партійна, з нашого-таки й села, так що з тобою можна без шапкування, а по-простому (Тют., Вир, 1964, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шапкування | шапкування |
Родовий | шапкування | шапкувань |
Давальний | шапкуванню | шапкуванням |
Знахідний | шапкування | шапкування |
Орудний | шапкуванням | шапкуваннями |
Місцевий | на/у шапкуванні | на/у шапкуваннях |
Кличний | шапкування | шапкування |