шатія
ШАТІЯ, ї, ж., збірн., зневажл. Компанія, група людей ганебної, негідної поведінки. Хтось із тієї ж шатії вийшов з заводу й кинув комусь, хто явно ждав його на вулиці, що й у цеху все готове (Шовк., Інженери, 1956, 352); І стрічає Семен над Бужком над річкою, де синіє вода срібляною стрічкою, Гайдашеву шатію, невмолиму братію (Голов., Поезії, 1955, 78).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шатія | шатії |
Родовий | шатії | шатій |
Давальний | шатії | шатіям |
Знахідний | шатію | шатії |
Орудний | шатією | шатіями |
Місцевий | на/у шатії | на/у шатіях |
Кличний | шатіє | шатії |