шваркнути
ШВАРКНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до шваркати. Нервово видлубав [Василь] з пачки цигарку, шваркнув сірником (Мушк., Серце.., 1962, 302).
2. З силою кинути, шпурнути, ударити і т. ін. Олекса бистрим рухом відкинув свою ногу, блискавично замахнувся барткою і шваркнув по правій руці пана (Хотк., Довбуш, 1965, 261); Клим Овчарук раптом щосили шваркнув своєю безкозиркою об днище тачанки і загорлав так, що луна покотилася далеко за розлогу улоговину (Смолич, V, 1959, 647); - Направляйте шланг на двері!.. Гасіть, пробивайте дорогу!.. Шваркнувши струмом по землі, по колесах ближчого воза, дід Пилип спрямував воду на задимлений отвір (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 55).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шваркну | шваркнемо |
2 особа | шваркнеш | шваркнете |
3 особа | шваркне | шваркнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шваркнув | шваркнули |
Жіночий рід | шваркнула | |
Середній рід | шваркнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шваркнімо | |
2 особа | шваркни | шваркніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | шваркнувши |