шикати
ШИКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вимовляти звук "ш-ш", "чш", закликаючи до тиші, заспокоюючи і т. ін. Надувсь наш пан Забрьоха, мов індик, і став шикати, щоб усі замовчали (Кв.-Осн., II, 1956, 219); Декілька жінок з малими дітьми ставали кружка коло церковних врат; діти плакали, матері їх гойдали, шикали (Мирний, III, 1954, 321); По чотири в ряд рушили партизани толокою до лісу. Хтось глухо кашляв у кулак, на нього шикали (Воскр., Весна.., 1939, 40); Приятелі в театрі поводились несамовито. З ложі, де вони сиділи, чути було захоплені вигуки, шум, гамір. Публіка шикала (Ільч., Петерб. осінь, 1956, 166); // Видавати звуки "Ш-Ш" (про предмети). Дід займав свою ручку. Коса тьохкала, то шикала, то видзвонювала (Гуц., Скупана.., 1965, 11).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шикаю | шикаємо |
2 особа | шикаєш | шикаєте |
3 особа | шикає | шикають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шикатиму | шикатимемо |
2 особа | шикатимеш | шикатимете |
3 особа | шикатиме | шикатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шикав | шикали |
Жіночий рід | шикала | |
Середній рід | шикало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шикаймо | |
2 особа | шикай | шикайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шикаючи | |
Минулий час | шикавши |