шинкувати
ШИНКУВАТИ, ую, уєш, недок., заст. 1. Бути власником шинку або торгувати в ньому. - Є тут у мене ще трохи грошей, то я накуплю тобі горілки і пляшок,- сиди в хаті та шинкуй! (Укр.. казки, легенди.., 1957, 401); Найму собі корчмоньку [корчомку], Шинкувати буду (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 49); - А яничари! Та вони випивають більше вина, ніж є крапель у хвилях Босфору, навіть самі шинкують біля Адріанопольської брами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 77); // Незаконно виготовляти й продавати спиртні напої.
2. чим, перен., розм. Нерозумно витрачати; тринькати. Він завсігди пив потроху і не дуже шинкував грішми, як вони йому потрапляли до рук (Гр., II, 1963, 276).
^ Шинкувати кров'ю - з корисливих міркувань нещадно губити когось. Кругом неправда і неволя. Народ замучений мовчить. І на апостольськім престолі Чернець годований сидить. Людською кровію шинкує І рай у найми оддає! (Шевч., І, 1963, 262); Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами, як собаками, і шинкували козачою кров'ю (Стор., І, 1957, 163).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шинкую | шинкуємо |
2 особа | шинкуєш | шинкуєте |
3 особа | шинкує | шинкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шинкуватиму | шинкуватимемо |
2 особа | шинкуватимеш | шинкуватимете |
3 особа | шинкуватиме | шинкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шинкував | шинкували |
Жіночий рід | шинкувала | |
Середній рід | шинкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шинкуймо | |
2 особа | шинкуй | шинкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шинкуючи | |
Минулий час | шинкувавши |