шкаралуща
ШКАРАЛУЩА, рідше ШКАРАЛЮЩА, і, ж., розм. Те саме, що шкаралупа. Від порту йшов солодкий густий дух кавунових шкаралущ (Мик., II, 1957, 189); Монастирський двір у піст був засіяний білими шкаралющами [яєць], неначе снігом (Н.-Лев., І, 1956, 342); Закон! Знов закон! Вони, як черепахи шкаралущею, захищаються тим законом (Коцюб., І, 1955, 204); Для праць літературознавчих, критичних характерна нині широка масштабність, розривання шкаралущі вузь-колокального, фактологічного бачення - хуторянщина і вульгарний соціологізм зазнали краху (Літ. Укр., 10.Х 1969, 3); *У порівн. Чую, що вся моя вченість злазить я лиця, як стара шкаралюща (Вас., Вибр., 1954, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шкаралуща | шкаралущі |
Родовий | шкаралущі | шкаралущ |
Давальний | шкаралущі | шкаралущам |
Знахідний | шкаралущу | шкаралущі |
Орудний | шкаралущею | шкаралущами |
Місцевий | на/у шкаралущі | на/у шкаралущах |
Кличний | шкаралуще | шкаралущі |