шкуратяний
ШКУРАТЯНИЙ, а, е, розм. Прикм. до шкурат. Два здоровенних чорних пацюки (а по-галицькому - щури ) вскочили вночі до кабінету, почувши, що пахне чимсь шкуратяним (Сам., II, 1958, 292); Великого сміху наробила його довжелезна, завдовжки з аршин шапка, вся із шкуратяних шматків різної масті: білої, сивої, чорної, рудої, червоної... (Минуле укр. театру, 1953, 22); // Вигот. з шкури (у 2 знач.). Книжки були.. в шкуратяній оправі (Н.-Лев., V, 1966, 381); Шкуратяний фартух, що ковалі На ноги напинають проти іскор, Каве узяв та й почепив на спис, І зараз бучу збив по всім базарі (Крим., Вибр., 1965, 173); В дверях стояла низенька особа, вся зіщулена, її нахиляла додолу пузата шкуратяна потерта тека (Досв., Вибр., 1959, 252).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шкуратяний | шкуратяна | шкуратяне | шкуратяні |
Родовий | шкуратяного | шкуратяної | шкуратяного | шкуратяних |
Давальний | шкуратяному | шкуратяній | шкуратяному | шкуратяним |
Знахідний | шкуратяний, шкуратяного | шкуратяну | шкуратяне | шкуратяні, шкуратяних |
Орудний | шкуратяним | шкуратяною | шкуратяним | шкуратяними |
Місцевий | на/у шкуратяному, шкуратянім | на/у шкуратяній | на/у шкуратяному, шкуратянім | на/у шкуратяних |