шморгонути
ШМОРГОНУТИ, ну, неш, док., однокр., перех. і неперех., розм. Підсил. до шморгнути. Секретар постеріг лопатки в горосі. Він тілько шморгонув носом і нічого нікому не сказав (Мирний, І, 1954, 160); - Ваня! Товариш єфрейтор, сюди! - голосно гукнув він, шморгонув другого хулігана по плечах, і на цьому бійка закінчилася (Хижняк, Невгамовна, 1961, 46).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шморгону | шморгонемо |
2 особа | шморгонеш | шморгонете |
3 особа | шморгоне | шморгонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шморгонув | шморгонули |
Жіночий рід | шморгонула | |
Середній рід | шморгонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шморгонімо | |
2 особа | шморгони | шморгоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | шморгонувши |