шовк
ШОВК, у, ч. 1. Волокно, що виділяється гусеницями шовковицевого шовкопряда. [Явдоха:] У якімсь селі один вчитель почав вчити своїх учеників шовк здобувати (Кроп., II, 1958, 453); Бухарці розвантажували верблюдів.., знімали з них великі важкі в'юки з бавовною, килимами, паки шовку, тонкорунної вовни (Тулуб, В степу.., 1964, 52); // Штучно виготовлене, синтетичне волокно. Хіміки роблять чудеса з деревини. Шовк і целофан, електроізолятори і навіть підшипники... (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102); Капроновий шовк іде на виготовлення панчішних виробів, шинного корду, риболовних сітей, чоловічих капелюхів, тканин та ін. (Наука.., 7, 1958, 17).
2. Пряжа, нитки з натурального чи штучного, синтетичного волокна. Словом - як шовком вишиває, а ділом - як шилом шпигає (Укр.. присл.., 1963, 363); На Марині плахта - аж очі на себе бере: картата, червчата, шовком заткана (Мирний, IV, 1955, 225); Сидить сестра край віконця. Шовком вишиває (Рудан., Вибр., 1949, 73); Схопила [панночка] вишиту шовком хустину, накинула собі на обличчя і довго сиділа, відкинувши назад свою прегарну голову (Довж., І, 1958, 245); *У порівн. Олексій поник головою, і його світле, вибілене сонцем на жнивах волосся м'яким шовком сповзло на покраяне ранніми зморшками високе чоло (Д. Бедзик, Підземні громи, 1971, 102).
^ Бреше, як (наче, неначе і т. ін. ) шовком шиє (гаптує) хто - хто-небудь дуже вправно обдурює когось. Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше, як шовком шиє - хоч би моргнув, вражий син! (Вовчок, VI, 1956, 260); Та вже й вміє [кума] балакати! Бреше тобі, неначе шовком гаптує (Н.-Лев., III, 1956, 253).
3. Тканина (перев. тонка), вигот. з такої пряжі. Позолочені карети, дорогі коні.., карети та екіпажі, •оббиті всередині шовком, золото, срібло й перли на магнатах - усе те сяло, облите ясним світом сонця (Н.-Лев., VII, 1966, 33); Він вийняв шматок тонкого турецького шовку і обережно розгорнув його (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60); Каюту застелено килимом, по стінах пурпуровий шовк (Ю. Янов., II, 1958, 56); *Образно. Підносив Арарат нетлінний свій тюрбан Із шовку білого; його могутній стан Широким поясом оповивали хмари (Рильський, III, 1961, 158); *У порівн. Проти вікон стояли рядками п'яльця, на них було міцно напнуте біле, тонке, як шовк, сукно, а кало п'яльців стояли дівчата й молодиці (Н.-Лев., II, 1956, 97); Високе бліде небо блакитними шовками звисає до обріїв (Ю. Янов., її, 1958, 51); Очі вчительки ніжні, як шовк (Мас., Сорок.., 1957, 349); // Виріб, одяг з такої тканини. вдягаються [пани] у легкі дорогі шовки уліті, а як зима - беруть на себе м'якенькі оксамити (Вовчок, І, 1955, 380); Пані Тереза жила в теплі та в добрі, ходила в шовках, як пава (Чорн., Визвол. земля, 1959, 36).
4. перен. Те, що м'якістю, блиском та іншим нагадує такі нитки чи тканину. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі (Коцюб., II, 1955, 227); Кучеряве пасмо русявого шовку з-під кораблика упало на її заплакані очі (Стар., Облога.., 1961, 16); Вгорі перед ними.. шовково-блакитне небо; шовк увесь умережаний золотозоряним писанням (Вас., II, 4959, 120).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шовк | шовки |
Родовий | шовку | шовків |
Давальний | шовкові, шовку | шовкам |
Знахідний | шовк | шовки |
Орудний | шовком | шовками |
Місцевий | на/у шовку | на/у шовках |
Кличний | шовку | шовки |
шовковий
ШОВКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до шовк 1-3. Намиста блискучі, штучні каблучки на руки, дорогі сукна та шовкові тканини... Все те так і сяло та грало (Мирний, III, 1954, 257); *Образно. А глянеш угору - вже темна безодня повисла, прибита золотими гвіздками, і вабить, і тягне, і мрії шовкові навіва (Хотк., І, 1966, 87); Йде весна шовкова. Небо голубе... (Мас., Сорок.., 1957, 279); Здається, ніби осінь тебе обвіває своїми шовковими крилами і несе на їх у країну тихої задуми (Рильський, Бабине літо, 1967, 26); // Зробл., пошитий з шовку (у 2-3 знач.). Ой, ти, хлопче молодий. Веди коня до води, Веди коня до води За шовкові поводи (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 90); Як надіне Марина сорочку тонку лляну, затягнеться поясом шовковим та обстебне на собі керсетку, ..то хто втерпить не глянути на неї? (Мирний, IV, 1955, 231); [Олекса:] Ось тобі дорога шовкова намітка, оце тобі хустка (Вас., III, 1960, 46); На хлопчикові піонерський шовковий галстук, охайна сорочка, картузик (Ю. Янов., І, 1958, 602); Над нами шовкові цвітуть прапори (Сос., II, 1958, 39); Яскраве світло лампочки під великим шовковим абажуром затишними, іскорками відбивалось на гранях посуду (Шовк., Інженери, 1956, 197); Весною 1601 року польський король Зігмунд Ваза відправив вірменського купця в Іран закупити кілька шовкових килимів, вставних мечів та інших перських виробів (Знання.., 8, 1967, 18).
2. перен. Схожий на шовк (м'який, блискучий, тонкий). Мій кінь вороний так, як хмара, літає.. І шовкова грива по вітрові має (Бор., Тв., 1957, 74); Тоненьке шовкове волоссячко пасмами порозсипалося по білому чолі (Мирний, IV, 1955, 27); [Мар'яна (журливо ):) Дала мені мати вроду, шовкові брови, оце усі мої чари (Вас., III, 1960,34); Розгульний вітер ворушив білі шовкові коси ковили (Добр., Очак. розмир, 1965, 19); // розм. Ніжний, лагідний, приємний (про мову, голос і т. ін. ). У Тасі й справді шовковий голосок (Жур., Звич. турботи, 1960, 157); І слухав ніжну колискову, І мову матері шовкову На молодій Звенигорі (Мал., Серце.., 1959, 6); Жежеря умів, коли треба, шорсткий язик перетворювати на шовковий (Речм., Весн. грози, 1961, 114).
3. перен., розм. Покірний, слухняний (перев. про людину). О, які тигри часом виходять з шовкових помічників і заступників, які деспоти вилуплюються з учорашніх лакиз! (Загреб., День.., 1964, 134).
^ Бути (стати) як шовковий (шовковим, шовковою) - бути, стати дуже покірним, слухняним. - Я їх візьму в руки. Будуть вони у мене як шовкові! - похвалявся Сава Йосипович (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 12); - Ач який баский! Я вижену з тебе оті забобони!-гукав Хома коневі.-Будеш ти мені шовковим! (Гончар, III, 1959, 308); - Положи свою паненку [панянку] вздовж лавки, візьми два дубці, та вдвох як вмолотимо її, наче сирий сніп, одразу покине перебендювати, шовковою і гречною стане (Стельмах, І, 1962, 278).
4. Пов'язаний з виготовленням і обробкою шовку (у 1-3 знач.). Шовковий комбінат.
5. Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. Шовкова трава. Дуже поширена: рослина, яка має зелене листя з білими та жовтими смужками (Озелен. колг. села, 1955, 237); У високогір'ях Карпат квітує ще одна дуже рідкісна своєю красою рослина - білотка альпійська (едельвейс ). У Карпатах називають її шовковою косицею, а в деяких інших місцевостях - зіркою скель (Знання.., 7, 1973, 19).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шовковий | шовкова | шовкове | шовкові |
Родовий | шовкового | шовкової | шовкового | шовкових |
Давальний | шовковому | шовковій | шовковому | шовковим |
Знахідний | шовковий, шовкового | шовкову | шовкове | шовкові, шовкових |
Орудний | шовковим | шовковою | шовковим | шовковими |
Місцевий | на/у шовковому, шовковім | на/у шовковій | на/у шовковому, шовковім | на/у шовкових |