шпатель
ШПАТЕЛЬ, я, ч. 1. Інструмент у вигляді лопатки трапецоїдної або трикутної форми, Признач. для накладання на поверхню шпаклівки і розрівнювання її. Приходить маляр, бере шпатель і гладилку, починав виготовляти "ґрунт". Стіна стає гладенькою, кімната наповнюється світлом (Веч. Київ, 4.IV 1968, 1).
2. Інструмент живописця у вигляді лопаточки з дуже тонкої й гнучкої сталі для рівномірного накладання фарби на полотно або розтирання її на палітрі.
3. Інструмент у вигляді лопаточки, який вживається в медичній практиці (для огляду горла, в хірургічних операціях і т. ін. ).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпатель | шпателі |
Родовий | шпателя | шпателів |
Давальний | шпателеві, шпателю | шпателям |
Знахідний | шпатель | шпателі |
Орудний | шпателем | шпателями |
Місцевий | на/у шпателі | на/у шпателях |
Кличний | шпателю | шпателі |