шприцювальник
ШПРИЦЮВАЛЬНИК, а, ч., спец. Робітник, який провадить шприцювання.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шприцювальник | шприцювальники |
Родовий | шприцювальника | шприцювальників |
Давальний | шприцювальникові, шприцювальнику | шприцювальникам |
Знахідний | шприцювальника | шприцювальників |
Орудний | шприцювальником | шприцювальниками |
Місцевий | на/у шприцювальнику, шприцювальникові | на/у шприцювальниках |
Кличний | шприцювальнику | шприцювальники |