штукатур
ШТУКАТУР, а, ч. Робітник, фахівець з штукатурення чого-небудь. Раніше штукатурні роботи вважалися важкими і малопродуктивними. Штукатур, стоячи на дерев'яних підмостках, спочатку на стіну набивав дранку, а потім вручну наносив розчин і розрівнював його правилом (Таємн. вапна, 1957, 81).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штукатур | штукатури |
Родовий | штукатура | штукатурів |
Давальний | штукатурові, штукатуру | штукатурам |
Знахідний | штукатура | штукатурів |
Орудний | штукатуром | штукатурами |
Місцевий | на/у штукатурі, штукатурові | на/у штукатурах |
Кличний | штукатуре | штукатури |
штукатурити
ШТУКАТУРИТИ, рю, риш, недок., перех. і без додатка. Покривати поверхню стіни, стелі і т. ін. шаром штукатурки (у 2 знач.). Стіни жилих кімнат всередині штукатурили, а по штукатурці часто робили фресковий або енкаустичний (восковими фарбами) розпис (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 305); Цінність блоків з опоки для стін полягає ще й в тому, що внутрішні і зовнішні поверхні стін не потрібно штукатурити; їх можна білити, фарбувати будь-яким барвником, обклеювати шпалерами або обробляти хімічними речовинами (Компл. використ. вапняків.., 1957, 140); // перен., розм., ірон. Покривати обличчя білилами, надмірно його пудрити.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | штукатурю | штукатуримо |
2 особа | штукатуриш | штукатурите |
3 особа | штукатурить | штукатурять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | штукатуритиму | штукатуритимемо |
2 особа | штукатуритимеш | штукатуритимете |
3 особа | штукатуритиме | штукатуритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | штукатурив | штукатурили |
Жіночий рід | штукатурила | |
Середній рід | штукатурило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | штукатурмо | |
2 особа | штукатур | штукатурте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | штукатурячи | |
Минулий час | штукатуривши |