штурм
ШТУРМ, у, ч. 1. Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога. Барикади впали, вояки штурмом вдиралися на ринок (Фр., VI, 1951, 160); Коли третій штурм було відбито. Сагайдачний зібрав коло себе отаманів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 109); [Касьянов:] При штурмі Вердена щільність артвогню була 187,8 ствола на кілометр (Дмит., Драм. тв., 1958, 116); Отож настала тиша, коли не брати до уваги окремих штурмів та атак, що відбувалися на різних ділянках фронту з обох боків... (Кучер, Голод, 1961, 81); // перен. Оволодіння чим-небудь, освоєння чого-небудь шляхом переборювання якихось труднощів. Рішучий штурм таємниць крижаного материка почався під час Міжнародного геофізичного року - в 1957-1958 рр. (Наука.., 6, 1962, 46); В штурмі Всесвіту, як і в ряді інших найважливіших галузей наукового й технічного прогресу. Радянським Союз іде в авангарді людства (Рад. Укр., 5.УІІІ 1962, 3); // перен. Рішуча, активна дія для досягнення чого-небудь. В жовтні 1917 року ленінська партія більшовиків повела трудящі маси на штурм старого світу (Цюпа, Україна.., 1960. 42); Першими вирушили на штурм самодержавства, за торжество комуністичних ідей російські робітники. Це пам'ятатиме довіку все людство (Рильський, IX, 1962, 149).
^ Брати (узяти і т. ін. ) штурмом: а) здобувати якесь укріплення рішучою атакою. Міст через Рейн треба було брати штурмом (Загреб., Європа. Захід, 1961, 98); Полки дивізії, підтримані з Литовського півострова, вночі взяли штурмом Турецький вал і переслідують ворога (Ю. Янов., II, 1958, 239); б) активно, рішуче наступати на кого-, що-небудь, домагатися когось, чогось; На штурм1 - команда розпочинати атаку якогось укріплення. Зробився Турн несамовитий, Ярився, лютував неситий..- На штурм, на штурм! - своїм кричав (Котл., І, 1952, 214); На штурм іти (піти, кидатися, кинутися і т. ін.)- починати рішучу атаку. - Стояли ми, стояли, коли десь уже з півночі приходить наказ: іти на штурм (Тют., Вир, 1964, 261); З усіх боків нестримно кидаються на штурм Давид-городка партизани (Шиян, Партиз. край, 1946, 200).
2. розм. Те саме, що штурмівщина. [Ольга:] За цей рік у тебе техніка використовувалась погано, ривки, штурми дали такі цифри (Корн., II, 1955, 162); Кореспонденція малює картину штурму в складальному цеху (Автом., В. Кошик, 1954, 3); Варя Кочубей думала, що вивчити щось у книжці або розв'язати задачу можна штурмом, однією натугою (Ткач, Плем'я.., 1961, 63).
3. заст. Шторм. Еней кричить, що «я Нептуну Півкопи грошей в руку суну. Аби на морі штурм утих» (Котл., І, 1952, 68).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штурм | штурми |
Родовий | штурму | штурмів |
Давальний | штурмові, штурму | штурмам |
Знахідний | штурм | штурми |
Орудний | штурмом | штурмами |
Місцевий | на/у штурмі | на/у штурмах |
Кличний | штурме | штурми |
штурмовий
ШТУРМОВИЙ, а, е. 1. Стос. до штурму (у 1 знач.), який є штурмом. Яскравіше чути стало, як перекочувалася луна штурмового «ура!» (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 308); Навряд чи хто знав і коли-небудь узнає, скільки їх, безіменних героїв, у ці штурмові години разом з артилерією, кіньми, разом з гвинтівками та кулеметами назавжди пішли в провалля Сиваша (Гончар, II, 1959, 419); Судді відзначають, що 15 учасників спартакіади із взводу лейтенанта Круглова виконали «сонце» на турніку. ..На третій день - переборення штурмової смуги (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 87); - Ви нас, товаришу Борулькін, конкретно поінформуйте, що ви можете дати на штурмовий день (Донч., II, 1956, 297); Бували скрути і прориви. Авральні ночі, штурмові. Та ми підносили мотиви. Мотиви вдарні, бойові (Ус., Лави.., 1948, 29); // Пов'язаний з підготовкою і проведенням штурму, признач. для штурму. - Бери своїх хлопців і швидко вперед! На придачу маєш ще один штурмовий взвод (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 315); Минув короткий час, і роту прапорщика Щорса недаремно почали вважати найбільш боєздатною, штурмовою, зразковою (Скл., Легенд, начдив, 1957, 19); Тільки-но в готелі зав'язався бій, капітан Чумаченко кинув штурмові групи в атаку (Гончар, III, 1959, 260); У кожного був автомат. І горіння. По кілька гранат. Штурмовий гострий ніж (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 258); Чотири танки і кілька штурмових машин підірвано (Ле, Клен. лист, 1960, 173); // Признач. для штурму з повітря. Осінь тисяча дев'ятсот двадцятого року гримить по степах горлянками важких гармат, тупоче сотнями тисяч кінських копит, гуркотить моторами танків та штурмової авіації, рухається арміями двох історичних епох (Ю. Янов., II, 1958, 230).
Штурмова драбина - у Росії XVII-XVIII ст.- пересувна драбина, по якій ті, що облягали укріплені міста, фортеці і т. ін., піднімалися на їх стіни. Він звелів запастися штурмовими драбинами - кожному десяткові драбина (Кач., II, 1958, 455).
2. Стос. до штурму (у 2 знач.). Навіть сторож дід Павло - На електровозі! Полетіли в кліті вниз Рахівник і прачка. Лихоманить шахту «Біс» Штурмова гарячка! (С. Ол., Вибр., 1959, 221).
3. заст. Штормовий. По палубі, тримаючись за штурмові леєри, проповзає Потап Сорокін (Довж., Зач. Десна, 1957, 395).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | штурмовий | штурмова | штурмове | штурмові |
Родовий | штурмового | штурмової | штурмового | штурмових |
Давальний | штурмовому | штурмовій | штурмовому | штурмовим |
Знахідний | штурмовий, штурмового | штурмову | штурмове | штурмові, штурмових |
Орудний | штурмовим | штурмовою | штурмовим | штурмовими |
Місцевий | на/у штурмовому, штурмовім | на/у штурмовій | на/у штурмовому, штурмовім | на/у штурмових |