щипці
ЩИПЦІ, ів, мн. Інструмент, який складається з двох з'єднаних на шарнірі стержнів і використовується для затискування, захоплювання, розколювання, виривання чого-небудь. Панночка сиділа коло вікна за столиком перед дзеркалом, на столику горіла спиртова лампочка і грілися щипці для завивання волосся (Л. Укр., III, 1952, 603); - Грійте воду! - скомандував лікар.- Зіно, мий руки! Щипці, вата, бинт (Ів., Вел. очі, 1956, 87); У фельдшера від зубного болю був єдиний засіб лікування - щипці (Тулуб, В степу.., 1964, 238); Торти розкладають на десертні тарілочки лопаточками, а пиріжки і печиво - щипцями (Укр. страви, 1957, 399).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | щипці | |
Родовий | щипців | |
Давальний | щипцям | |
Знахідний | щипці | |
Орудний | щипцями | |
Місцевий | на/у щипцях | |
Кличний | щипці |
щипка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | щипка | щипки |
Родовий | щипки | щипок |
Давальний | щипці | щипкам |
Знахідний | щипку | щипки |
Орудний | щипкою | щипками |
Місцевий | на/у щипці | на/у щипках |
Кличний | щипко | щипки |