щіпка
ЩІПКА, и, ж. Те саме, що пучка 3. Змила [Харитя] в мисчині горсточку пшона, вкинула щіпку солі та дві-три бараболі, налляла горщик водою і приставила його до вогню (Коцюб., І, 1955, 14); [Дар'я Іванівна:] Поки ви не поїдете до графа та не привезете путньої відповіді,- не дістанете від мене ні щіпки вашої поганої табаки (Коч., І, 1956, 79).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | щіпка | щіпки |
Родовий | щіпки | щіпок |
Давальний | щіпці | щіпкам |
Знахідний | щіпку | щіпки |
Орудний | щіпкою | щіпками |
Місцевий | на/у щіпці | на/у щіпках |
Кличний | щіпко | щіпки |