яблучний
ЯБЛУЧНИЙ, а, е. Прикм. до яблуко. - Терентію! Ага, давай, давай його! - скрикнув раптом Мічурін, побачивши, що Терентій тягне заводіяку яблучних злодюжок - десятирічного хлопця (Довж., І, 1958, 409); // Вигот. з яблук, з яблуками. Він з жадібністю пив холодний, в міру кислий яблучний квас (Шиян, Баланда, 1957, 49); Вдома всі хвалили Матусин яблучний пиріг (Мур., Піонер. слово, 1951, 104).
@ Яблучна кислота - органічна сполука, яка міститься в яблуках та інших рослинах і використовується в харчовій промисловості. В різних фруктах містяться яблучна, лимонна і винна кислоти, а також ароматичні речовини (Укр. страви, 1957, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | яблучний | яблучна | яблучне | яблучні |
Родовий | яблучного | яблучної | яблучного | яблучних |
Давальний | яблучному | яблучній | яблучному | яблучним |
Знахідний | яблучний, яблучного | яблучну | яблучне | яблучні, яблучних |
Орудний | яблучним | яблучною | яблучним | яблучними |
Місцевий | на/у яблучному, яблучнім | на/у яблучній | на/у яблучному, яблучнім | на/у яблучних |