ялівець
ЯЛІВЕЦЬ, ЯЛОВЕЦЬ, ялівцю, ч. (Juniperus L). Вічнозелений чагарник, рідше дерево родини кипарисових з лускоподібною або короткоголчастою хвоєю та ягодоподібними шишками, вживаними в медицині. По дорозі він старанно обминав кущі розлогого ялівцю (Фр., III, 1950, 84); Чебрець, яловець і деревій, зварені на липовому меду, вчинили своє, вирвали з пазурів кирпатої думного дяка (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 170); Ось простяглася алея вічнозеленого ялівцю. Його називають олівцевим деревом: цінна деревина використовується для виготовлення олівців (Літ. газ., 13-У 1958, 1); Сухий яловець спалахував, як порох (Перв., Атака.., 1946, 122).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ялівець | ялівці |
Родовий | ялівцю | ялівців |
Давальний | ялівцеві, ялівцю | ялівцям |
Знахідний | ялівець | ялівці |
Орудний | ялівцем | ялівцями |
Місцевий | на/у ялівці | на/у ялівцях |
Кличний | ялівцю | ялівці |
ялівцевий
ЯЛІВЦЕВИЙ, а, е. Прикм. до ялівець і яловець. Коло великої ялиці було декілька малих смерекових та ялівцевих корчів (Фр., VIII, 1952, 367); В парку безлюдно.. Тунелями потяглися туєва алея, ялівцева алея, що зосталися ще від давнього планування... (Гончар, Тронка, 1963, 45); // Вигот. з ялівцю. Зовнішньо вживають ялівцеву спиртову настойку для втирання при ревматизмі і подагричних запаленнях з опухами (Лікар. рослини.., 1958, 71).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ялівцевий | ялівцева | ялівцеве | ялівцеві |
Родовий | ялівцевого | ялівцевої | ялівцевого | ялівцевих |
Давальний | ялівцевому | ялівцевій | ялівцевому | ялівцевим |
Знахідний | ялівцевий, ялівцевого | ялівцеву | ялівцеве | ялівцеві, ялівцевих |
Орудний | ялівцевим | ялівцевою | ялівцевим | ялівцевими |
Місцевий | на/у ялівцевому, ялівцевім | на/у ялівцевій | на/у ялівцевому, ялівцевім | на/у ялівцевих |