ярість
ЯРІСТЬ, ярості, ж., рідко. Те саме, що лютість. Турн з ярості дрижав і пінив (Котл., І, 1952, 234); Володько мав добре серце, але коли його хто чим-небудь подразнив, хоч би жартом, зараз попадав у таку ярість, що міг допуститися і найбільшого злочину (Ков., Світ.., 1960, 53); *Образно. Жаром, ярістю мотора Промчимося через сніг (Мал., Звенигора, 1959, 133).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ярість | ярості |
Родовий | ярості, ярости | яростей |
Давальний | ярості | яростям |
Знахідний | ярість | ярості |
Орудний | ярістю | яростями |
Місцевий | на/у ярості | на/у яростях |
Кличний | яросте | ярості |