ячмінний
ЯЧМІННИЙ, а, е. Прикм. до ячмінь1. За вмістом білка сочевична солома значно перевищує пшеничну, вівсяну і ячмінну (Зерн. боб. культ., 1956, 51); // Вигот. з ячменю (у 2 знач.). Хліб був житній, наполовину з ячмінною мукою (Кобр., Вибр., 1954, 123); Зав'язала [Наталка] в хустину ячмінних коржів.. і вийшла з хати (Коз., Серце матері, 1947, 148); // Засіяний ячменем. Жінки спокійно схилялися й випростувалися на ячмінному полі, не зважаючи ні на гарматний гуркіт, ні на стовпи різноманітно темного диму (Перв., Дикий мед, 1963, 413).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ячмінний | ячмінна | ячмінне | ячмінні |
Родовий | ячмінного | ячмінної | ячмінного | ячмінних |
Давальний | ячмінному | ячмінній | ячмінному | ячмінним |
Знахідний | ячмінний, ячмінного | ячмінну | ячмінне | ячмінні, ячмінних |
Орудний | ячмінним | ячмінною | ячмінним | ячмінними |
Місцевий | на/у ячмінному, ячміннім | на/у ячмінній | на/у ячмінному, ячміннім | на/у ячмінних |