єдиноборство
ЄДИНОБОРСТВО, а, с. Бій, боротьба один на один між двома противниками; поєдинок. Зчепились вони в страшному єдиноборстві, схопили один одного за горло, смертельні, непримиренні вороги (Цюпа, Назустріч.., 1958, 363); // Боротьба одного з кількома, з багатьма противниками. В єдиноборстві з імперіалістами всього світу молода Радянська держава здобула перемогу (Укр. іст. ж., 2, 1960, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | єдиноборство | єдиноборства |
Родовий | єдиноборства | єдиноборств |
Давальний | єдиноборству | єдиноборствам |
Знахідний | єдиноборство | єдиноборства |
Орудний | єдиноборством | єдиноборствами |
Місцевий | на/у єдиноборстві | на/у єдиноборствах |
Кличний | єдиноборство | єдиноборства |