єлей
ЄЛЕЙ, єлею, ч. 1. Рослинна, перев. маслинова олія, що використовується для церковних обрядів; олива. - А це прошу прийняти й записать на монастир мою малу лепту: ладан, смирну і єлей, - промовив нишком.. Копронідос (Н.-Лев., III, 1956, 366); Глухо донеслася відповідь: - А ми ладанцем та смирною покадимо та пахучим єлеєм покропимо... (Донч., III, 1956, 151); * У порівн. І слово Із уст апостола святого Драгим єлеєм потекло (Шевч., II, 1953, 269).
2. перен. Те, що заспокоює, втішає, вихваляє. Інтересам розвитку радянської літератури чуже шарахання з сторони в сторону; в літературній критиці не можна терпіти ні солодкого єлею, ні замашної дубинки (Про багатство л-ри, 1959, 102).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | єлей | єлеї |
Родовий | єлею | єлеїв |
Давальний | єлеєві, єлею | єлеям |
Знахідний | єлей | єлеї |
Орудний | єлеєм | єлеями |
Місцевий | на/у єлеї | на/у єлеях |
Кличний | єлею | єлеї |