єресь
ЄРЕСЬ, і, ж. 1. Релігійне вчення, що заперечує догми та організаційні форми панівної церкви. Боротьба народних мас проти феодально-кріпосницького гніту відбилась і в єресях, тобто вченнях, спрямованих проти церкви (Іст. СРСР, І, 1957, 123).
2. перен., розм. Відступ від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін. Наукова діяльність Улугбека викликала незадоволення з боку правлячих кіл, які обвинувачували вченого в єресі (Наука.., 2, 1959, 63).
3. тільки одн., перен., розм. Те, що позбавлене здорового розуму; дурниця. - Коли мені здається, що мої співбесідники верзуть єресь, я кажу їм це в очі (Шовк., Інженери, 1956, 205).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | єресь | єресі |
Родовий | єресі | єресей |
Давальний | єресі | єресям |
Знахідний | єресь | єресі |
Орудний | єрессю | єресями |
Місцевий | на/у єресі | на/у єресях |
Кличний | єресе | єресі |