ідіотизм
ІДІОТИЗМ, у, ч. 1. Психічна хвороба, що характеризується порушенням нормальної розумової діяльності.
2. розм. Дурість, глупота, безглуздя. Самодержавство залишило у спадщину відсталу, неграмотну країну з глухими закутками, ідіотизмом сільського життя, де основну масу населення становив зашкарублий і затурканий мужик (Ком. Укр., 4, 1965, 5); Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою. І доживеться ж людина до такого ідіотизму! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 91).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ідіотизм | ідіотизми |
Родовий | ідіотизму | ідіотизмів |
Давальний | ідіотизмові, ідіотизму | ідіотизмам |
Знахідний | ідіотизм | ідіотизми |
Орудний | ідіотизмом | ідіотизмами |
Місцевий | на/у ідіотизмі | на/у ідіотизмах |
Кличний | ідіотизме | ідіотизми |