імпонувати
ІМПОНУВАТИ, ую, уєш, недок., кому. Викликати повагу, прихильність, справляти враження на кого-небудь; подобатися. Найбільше імпонували мені.. ті чисто школярські штучки та дотепи, яких багато знав пан Станіслав (Фр., IV, 1950, 205); Особа Франка особливо імпонувала мені своєю високою інтелігенцією й залізною енергією (Сам., II, 1958, 395); Все, що відбувалося сьогодні навкруги, імпонувало йому найвищою мірою (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 349).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | імпоную | імпонуємо |
2 особа | імпонуєш | імпонуєте |
3 особа | імпонує | імпонують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | імпонуватиму | імпонуватимемо |
2 особа | імпонуватимеш | імпонуватимете |
3 особа | імпонуватиме | імпонуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | імпонував | імпонували |
Жіночий рід | імпонувала | |
Середній рід | імпонувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | імпонуймо | |
2 особа | імпонуй | імпонуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | імпонуючи | |
Минулий час | імпонувавши |