імпровізувати
ІМПРОВІЗУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. 1. Складати який-небудь твір (пісню, вірш і т. ін.) під час виконання, виголошувати промову тощо без попереднього підготування. Колективна творчість - це творення гуртом.. Так творили свої пісні і мотиви первісні дикуни, що в пориві спільного екстазу імпровізували строфу за строфою (Еллан, II, 1958, 66); Вони [вівчарі] не співали завченого, а вільно імпровізували, передаючи те, що бачили (Гжицький, Опришки, 1962, 23); // Говорити те, що спадає на думку; вигадувати. - Яка я гарна! Яка я пишна в золотих сережках, в брильянтах! Як блищить золото!..- співала Антося, імпровізуючи слова (Н.-Лев., IV, 1956, 186); Я починав імпровізувати, плутаючись у подробицях (Донч., VI, 1957, 621).
2. перен. Робити, влаштовувати що-небудь нашвидку, без попереднього підготування. Я імпровізую убрання хат з папороті, зілля і т. п. (Л. Укр., V, 1956, 148).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | імпровізую | імпровізуємо |
2 особа | імпровізуєш | імпровізуєте |
3 особа | імпровізує | імпровізують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | імпровізуватиму | імпровізуватимемо |
2 особа | імпровізуватимеш | імпровізуватимете |
3 особа | імпровізуватиме | імпровізуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | імпровізував | імпровізували |
Жіночий рід | імпровізувала | |
Середній рід | імпровізувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | імпровізуймо | |
2 особа | імпровізуй | імпровізуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | імпровізуючи | |
Минулий час | імпровізувавши |